15 вересня 2016
Площа – 0,6 тис. кв. км(1,8 % від площі області), з них: сільськогосподарські угіддя – 76,5 %(в т.ч. рілля – 87,8 %), ліси – 11,4 %, інше – 12,1 %.
Кількість населених пунктів – 30, в т.ч.міста – 0, селища міського типу– 1, 29сільських населених пунктів (12 сільських рад).
Населення – 16,9 тис. осіб, в т.ч. міського – 8,1 тис. осіб, сільського – 8,8 тис. осіб.
Варвинська об’єднана територіальна громада. Центр – смт Варва.
Населені пункти, що входять до складу ОТГ: смт Варва, с. Воскресенське, с. Калиновиця, с. Григорівщина, с. Сіряківщина, с. Булавівщина, с. Леляки, с-ще Саверське.
Питома вага району в обласному валовому виробництві продукції сільського господарства – 2,1%, з реалізації промислової продукції – 1,8 %.
Трудові ресурси - 9,4 тис. осіб.
Виробнича спеціалізація району: в промисловості – нафтогазопереробка, у сільському господарстві – вирощування зернових, технічних та кормових культур, м’ясо-молочне тваринництво.
| Найменування підприємств | Продукція, що випускається | Реалізація продукції* на 01.10.2017, млн грн. |
|---|---|---|
| Гнідинцівський ГПЗ ПАТ «Укрнафта» | Скраплений газ та інше | 351,429 |
| СТОВ «Дружба-Нова» | Продукція рослинництва і тваринництва | 49,5 |
| СТОВ «Журавка» | Продукція рослинництва і тваринництва | 39,2 |
| СТОВ «Прогрес» | Продукція рослинництва і тваринництва | 24,8 |
Заклади освіти: загальноосвітні школи – 13 од.; дошкільні навчальні заклади – 15 од.
Заклади охорони здоров’я: лікарні - 1 од.; амбулаторії - 2 од.; ФАПів - 13.
Туристичні об’єкти: готелі – 1 од.; об’єкти культурної спадщини (замки, музеї тощо) – 8 од.(Варвинський історико-краєзнавчий музей; садиба Г. Ф. Вороного в с. Журавка; земські школи в смт Варва, селах Світличне, Макушиха, Озеряни, Остапівка; Свято-Покровська церква в с. Антонівка; Миколаївська церква в с. Дащенки).
Варвинський район Прилуцького округу був утворений у квітні 1923 року з населенням 34 тис. чоловік, в тому числі у Варві – 3326 чоловік та проіснував до 1962 року. З 1962 року по 1964 рік його приєднано до Прилуцького району, а з 1964 по 1966 роки – до Срібнянського району. У грудні 1966 року район з центром в селищі Варва відновлено.
Варва (фортеця Варин) уперше згадується в 1079 році в «Повчанні» Володимира Мономаха, як місце його перемоги над половцями. Згідно розкопок Київської археологічної експедиції під керівництвом професора Рудинського (1927-1930 роки) на території села Журавка Варвинського району знайдено стоянку первісних людей пізнього палеоліту (біля 10 тис. років тому назад) та поселення Черняхівської культури (ІІ-VІ століття н.е. – думка доктора історичних наук І.І.Шовкопляса). На початку ХХ століття вчені-археологи В.Г. Ляскогонський та О.В. Шикун обстежували в Варві залишки городища «Замкова гора» та Курганний могильник часів Київської Русі (ІХ-ХІІ століття). За їх дослідженнями фортеця Варин із городищем «Замкова гора» розташовувалась на високому (10-13 метрів) лівому березі річки Удай, на південно-західній околиці Варви площею 5 га. Назва місцевості походить від назви річки Варвиця (корінь слова «вар», тобто «кипляча вода», за безліччю річкових джерел).
В урочищі Лукомські кучугури біля села Макіївка виявлено поселення епохи бронзи (ІІ тис. до н.е.),а також біля сіл Гнідинці, Озеряни, Березка, Боханів, Кухарка, Хортиця групу курганів (ІІ-І тис. до н.е.).
У визвольній війні українського народу проти польської шляхти 1648-1654 роки брали участь козаки і селяни Варви. Козаки варвинських двох сотень відзначилися хоробрістю під Берестечком.
За роки перших п’ятирічок введені в дію електростанція, маслозавод, черепична майстерня. Перед війною у Варві працювала майстерня МТС, млин, закінчилось будівництво лікарні з терапевтичним, хірургічним і родильним відділеннями.
Відзначилися героїзмом жителі Варви у роки Другої світової війни. Під час німецько-фашистської окупації у Варві діяла підпільна організація, а у Варвинському районі – партизанський загін. У лютому 1943 року на повстання проти німецько-фашистських окупантів піднялись майже всі жителі Варвинщини. Тиждень влада в районі була в руках повсталих. Натомість фашисти провели по району арешти та страти, а 19 березня 1943 року гітлерівцями в с. Озеряни було живцем спалено 186 мирних жителів.
На фронтах Другої світової війни захищали свою Батьківщину12350 чоловік, 2866 із них за проявлений героїзм відмічені урядовими нагородами.
У 1959 році на території Варвинського району відкрите багате родовище нафти та газу. У 1963 році з метою якісної підготовки нафти і ліквідації втрат попутного газу розпочато будівництво Гнідинцівського нафто стабілізаційного заводу. У 1970 році почалося будівництво газопереробного заводу.
У Варві народився і провів дитячі роки відомий український та російський філолог-славініст, історик, етнограф та перекладач, професор кафедри історії та літератури слов’янських народів Московського університету Осип Максимович Бодянський (1808-1877 р.) літературний псевдонім М. Бода-Варвинець. Одна з вулиць селища носить його ім’я. Уродженцем районного центру був відомий український композитор Яків Іванович Завгородній, автор більше 300 пісень, в тому числі на слова Т. Шевченка «Тече вода в синє море», «Гомоніла Україна», «Закувала зозуленька». Уродженцем села Журавка був відомий математик, член-кореспондент Петербурзької академії наук, професор Варшавського університету Георгій Феодосійович Вороний (1868-1908 р.), автор досліджень із теорії алгебраїчних чисел. На його могилі в с. Журавка в 1970 році встановлено пам’ятник, середня школа носить його ім’я. На Варвинщині розпочали своє життя видатні земляки: доктор ветеринарних наук, професор Харківського ветеринарного інституту Г.С. Крок, доктор фізико-математичних наук, професор Запорізького педагогічного інституту Ф.Д.Мірошниченко, заслужений артист Узбекистану І.В.Кононенко, літературознавець і.В.Зуб.
У Варвинському районі народилися:
Людям із порушенням зору
meet_your_child.png)
.jpg)