Варвинська РДА
Анонси



















Архівний відділ у ЗМІ

Назад



20.01.2017

До Дня Соборності України


День Собо́рності — свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, щовідбулося в 1919 році.

Офіційно в Україні День соборностівідзначається з 1999 року.

У цей день також прийнято згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 р. - прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.

Ідея соборності бере свій початок від об'єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві. Протягом вік і її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. У XVIII — початку ХХ ст., коли українські землі були поділені між сусідніми державами: Польщею, Московією, Румунією, Австро-Угорщиною.

В результаті ухвалення ІІІ Універсалу Української Центральної Ради 7 листопада 1917 р. була проголошена Українська Народна Республіка, до складу якої увійшло 9 українських губерній. Під впливом цих подій в жовтні 1918 р. у Львові представники західноукраїнських політичних партій створили Українську Національну Раду, а 19 жовтня того ж року було проголошено утворення Західноукраїнської Народної Республіки.

Відтоді між урядами УНР і ЗУНР велися переговори про втілення ідеї соборності. 1 грудня 1918 р. у Фастові був підписаний «Передвступнийдоговір» про об'єднання УНР і ЗУНР, у якому було заявлено про непохитний намір в найкоротший строк створити єдину державу. Досягнення державного об'єднання розглядалося, по-перше, як втілення в життя вікового прагнення українського народу до державної єдності, а, по-друге, як засіб об'єднати сили в боротьбі проти зазіхання Польщі на українські землі.

3 січня 1919 року Національна Рада УНР у містіСтаніславі (Івано-Франківськ) схвалила закон про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Наддніпрянською Українською Народною Республікою в Народну Республіку. 21 січня 1919 р. в Хусті Всенародні збори ухвалили приєднати до Української Народної Республіки Закарпаття.

22 січня 1919 р. у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об'єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну. Ним стверджувалось об'єднання двох тодішніх держав, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців.

Століттями розірваний український народ визволився з неволі і возз'єднався на своїй землі в єдиній Українській державі.


Начальник архівного відділу райдержадміністрації

Т.В.Тернавська


20.09.2016

Різновиди архівних запитів.


Згідно «Правил роботи архівних установ України», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.04.2013 № 656/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2013 р. № 584/23116, запити, що надходять до архіву, поділяють на такі види: соціально-правового характеру, тематичні, персональні, майнові.

Запити соціально-правового характеру – це запити фізичної або юридичної особи, пов’язані із соціальним захистом, спрямовані на забезпечення їх законних прав та інтересів, у тому числі пенсійне забезпечення та отримання пільг і компенсацій: про реєстрацію актів громадянського стану; національність,освіту; трудовий стаж та заробітну плату; пенсії; присудження наукових ступенів, присвоєння вчених звань і підвищення кваліфікації; нагороди, присудження почесних звань; творчу діяльність, авторські та суміжні права на наукові й інші праці; службу у Збройних силах СРСР, Українському війську; військову службу в складі діючої армії в період бойових дій, участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; участь у Великій Вітчизняній війні; перебування в партизанських загонах та з’єднаннях, участь у підпільному русі; перебування в евакуації, на окупованій території України та інших держав, у фашистських концтаборах у період Великої Вітчизняної війни, примусове вивезення з тимчасово окупованої території до Німеччини в період Великої Вітчизняної війни; репресії, депортації, розкуркулення, позбавлення волі та виборчих прав (у тому числі про конфіскацію майна) і наступну реабілітацію.

Тематичні – це запити, що стосуються надання інформації з певної проблематики, теми, події, факту за визначений хронологічний період. Різновидом тематичного запиту є фактографічний запит щодо встановлення або підтвердження певного факту, події, дати.

Персональні – це запити, до яких належать біографічні, генеалогічні запити, що можуть стосуватися як самого заявника, так і інших осіб. Біографічний запит стосується інформації про перебіг життя та уточнення біографічних фактів фізичної особи. Генеалогічний запит має на меті надання інформації для встановлення родового та родинного зв’язку і має містити інформацію про двох або більше осіб, пов’язаних таким зв’язком, про історію сім’ї, роду.

Майнові – це запити, що стосуються підтвердження майнових прав на землю та нерухоме майно (виділення земельних ділянок під будівництво об'єктів господарства, установ, житлових будинків, допоміжних приміщень; надання дозволу на реконструкцію та перебудову існуючих споруд; закріплення прибудинкової території за будинковолодіннями; введення в експлуатацію будівель та господарчих споруд; виділення житла; продаж домоволодінь; виготовлення копій відповідних рішень виконкомів).

Виконання тематичних, персональних та майнових запитів архівний відділ здійснює як платну послугу. Оплата послуг здійснюється відповідно до цін і тарифів, затверджених згідно із законодавством. Надання архівних довідок, необхідних для забезпечення соціального захисту громадян, надання архівних довідок судам, правоохоронним органам, органам державного фінансового контролю, а також юридичним і фізичним особам, які передали документи на зберігання, здійснюється безоплатно. Виконання запитів юридичних осіб здійснюють у строки, встановлені законодавством. Строк виконання запиту не перевищує 30 днів з моменту його реєстрації.Архівні довідки, копії і витяги видаються заявнику в разі його особистого звернення до архівного відділу за пред’явленням паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, уповноваженій заявником особі – за наявності оформленої в установленому законодавством порядку довіреності або надсилаються заявнику простим поштовим відправленням.

За 8 місяців поточного року до архівного відділу районної державної адміністрації всього надійшло і виконано 100 запитів від громадян та юридичних осіб, з них – 46 тематичних запитів, 34 – соціально-правових та 20 майнових. Тематичні запити від громадян стосувалися реорганізації та перейменування колгоспів, колективних сільськогосподарських підприємств та товариств. Основна тематика соціально-правових запитів – це підтвердження трудового стажу, встановлення мінімуму вихододнів, підтвердження відповідними копіями розпоряджень зайняття підприємницькою діяльністю. Майнові запити, які порушувалися громадянами, стосувалися видачі копій рішень органів місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок під забудову та видачу дозволу на забудову, про виділення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, про приватизацію земельних ділянок. На 6 запитів соціально-правового характеру надано негативну відповідь, оскільки інформація, яка цікавила заявників, в архівному відділі відсутня. 1 запит соціально-правового перенаправлений за місцем зберігання документів. Всі запити виконані вчасно, без порушень термінів, частина – в день звернення, частина, яка вимагає пошуку інформації - на протязі 7-10 днів.


Начальник архівного відділу райдержадміністрації

Т.В.Тернавська


15.07.2015

25 річниця Декларації про державнийсуверенітет


25 років тому, 16 липня 1990 року Верховна рада України ухвалила Декларацію про державний суверенітет. Відтоді в літописі української державирозпочалася нова сторінка – епоха утвердження України як самостійної і незалежної держави. Прийняття Декларації стало першим кроком до відновлення історичної справедливості, відродження української державності як ідеї соборності українського народу та його земель. Цей документ відкрив новий етап в історії українського народу, проголосивши основні політичні, економічні, соціальні цілі, довгострокові перспективи розвитку Української держави. В Декларації було визначено найбільш принципові позиції, які орієнтували народ на створення самостійної, правової держави, на розвиток демократії, всебічне забезпечення прав і свобод людини. Вона стала тією цінністю, яка об»єднала суспільство у непростий час визначення свого майбутнього у серпневі дні 1991 року. Саме спираючись на Декларацію, було прийнятоАкт про державну незалежність 24 серпня 1991 року, який разом із державним суверенітетом був підтверджений волевиявленням народу на Всеукраїнському референдумі у грудні того ж року.

Декларація про державний суверенітет України – один з унікальних документів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України з фонду Верховної Ради України. І у цій справі, що має заголовок “Закони та Постанови, прийняті на першій сесії Верховної Ради Української РСР дванадцятого скликання. оригінали” та об’єднує документи з 15 травня по 26 липня 1990 р., і у інших справах фонду містяться документальні свідчення перших кроків до незалежності. Як свідчать архівні документи, 28 червня 1990 року, на сесіїВерховної ради розпочалосяобговоренняпитаннящодо Декларації та проектів документів до неї.Обговоренняпроектівпродовжувалося на засіданнях29 червня, 5, 6, 9 липня 1990 року. Паралельно з обговоренням у сесійнійзалійшлакопітка робота в постійнихкомісіях, щозасвідчуютьпротоколиїхзасідань, до якихдодаютьсязауваження та пропозиціїдо проекту Декларації.

Постатейнеобговорення і голосування проекту Деклараціїрозпо-чалося на засіданні 11 липня (документи, щозафіксувалицейпроцестакожзберігаються в Центральному державному архіві вищих органів влади та управлінняУкраїни). В якійсьмірі атмосферу, щопанувала в сесійнійзаліпідчас голосування, можна відстежити на прикладівизначенняназви документу. На обговорення і голосування 11 липнявиносиласяназви: Декларація про державнунезалежність (суверенітет) України (результатиголосування: за – 162, проти – 183.Рішення не прийнято). Декларація про державнунезалежність (суверенітет) УкраїнськоїРадянськоїСоціалістичноїРеспубліки (рішення не прийнято). ПросуверенітетУкраїни (результатиголосування: за – 183, проти – 141, не брали участі у голосуванні – 33). Декларація про державнунезалежність (суверенітет) України (результатиголосування: за – 212). Декларація про державнунезалежність (суверенітет) УкраїнськоїРадянськоїСоціалістичноїРеспубліки (результатиголосування: за – 151, проти – 173). Декларація про державнийсуверенітетУкраїни (результатиголосування: за – 248, проти – 80.Рішенняприйнято). 16 липня голосами 355 депутатівВерховна Рада УкраїнськоїреспублікиприйнялаДекларацію про державнийсуверенітетУкраїни. Противиступиливсього 4 депутати, 1 – утримався. У самому актінадзвичайно мало положень. Зазначаєтьсялише про незалежністьУкраїни та створеннясамостійноїукраїнськоїдержави, про неподільність і недоторканністьтериторіїУкраїни.В цей же день у постанові “Про день проголошеннянезалежностіУкраїни”, “підтверджуючиісторичнувагомістьприйняттяДекларації про державнийсуверенітетУкраїни 16 липня 1990 року”, Верховна Рада ухвалила “вважати день 16 липня Днем проголошеннянезалежностіУкраїни і щорічновідзначатийого як державнезагальнонародне свято України”.

До наступногокроку – АктупроголошеннянезалежностіУкраїни – залишалосябільше року. 24 серпня 1991 року Верховна Рада конститу- ційноюбільшістюголосів – 346 народнихдепутатів “за”, 4 – “проти”, при незначнійгрупі тих, щоутрималися, схвалилаАктпроголошеннянезалежностіУкраїни.20 лютого 1992 року булавиправлена дата Дня незалежності. ПостановоюВерховноїРади вона була перенесена з 16 липня на 24 серпня. Післяцього 16 липнявідзначають як день прийняттяДекларації про державнийсуверенітетУкраїни.

Начальник архівного відділу райдержадміністрації

Т.В.Тернавська


30.04.2015

Україна розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня.


День пам»яті та примирення – пам»ятний день в Україні, що відзначається з 2015 року 8 травня, в річницю перемоги над нацизмом у Європі. 8 травня 1945 року антигітлерівська коаліція офіційно прийняла акт про беззастережну капітуляцію збройних сил нацистської Німеччини. Акт був підписаний у Реймсі (Франція), однак ратифікований наступного дня в Берліні. З цієї нагоди 8 травня 1945 року в багатьох містах Європи відбулися святкування.

Протягом попередніх 24 років незалежна Україна відзначала 9 травня День Перемоги за усталеним радянським зразком. Це святкування не відповідало історичній пам»яті українського народу і загальноєвропейським традиціям і призводило до ігнорування трагічних історій Другої світової війни, закріплювали в свідомості культ війни.

Завдяки Указу Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» та Закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» Україна розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам»яті та примирення.

22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію, в якій проголосила 8 і 9 травня Днями пам»яті та примирення. Нею державам-членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, рекомендовано також щороку відзначати один або два дні як данину пам»яті всім жертвам Другої світової війни.

Новий зміст відзначення Дня пам»яті та примирення 8 травня і Дня перемоги над нацизмом у Європі 9 травня включає в себе: -

переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого; -

рівне вшанування пам»яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства всіх націй. Як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін.)

Символ відзначення Дня пам»яті та примирення і Дня перемоги – червоний мак. В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, крові. Червоний мак як символ пам»яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у Європі в 2014 році.

Цього року, з нагоди 70-ї річниці перемоги над нацизмом, Український інститут національної пам»яті пропонує гасло: «Пам»ятаємо. Перемагаємо.» Ми пам»ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам»ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об»єднані нації. Ми пам»ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам»ять робить нас сильнішими. Вона – запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.

За матеріалами Українського інституту національної пам'яті.




Начальник архівного відділу
районної державної адміністрації
Т.В.Тернавська


*****




Назад



18 Вересня 2017 11:41