Варвинська РДА
Анонси



















Загальна інформація

Назад

Варвинський район

Розташований на південному сході Чернігівської області та межує з Прилуцьким, Срібнянським районами Чернігівської області та Пирятинським, Чорнухинським, Лохвицьким районами Полтавської області, Роменським районом Сумської області.

Площа району – 58985 га.

Селищній та сільським радам підпорядковані 1 селище та 29 сіл.

Районний центр розташований за 220 кілометрів від міста Чернігова.

В геоморфологічному відношенні район лежить у південній частині Полтавської рівнини, належить до недостатньо вологої агрокліматичної зони. Рельєф району в основному рівнинний, розчленований прохідними долинами, балками, ярами. На території району протікають річки басейну Дніпра (Удай, Рудка, Варвиця, Озерянка, Журавка).

Переважають типові чорноземи, вилугувані і підзолисті (84% площі району), лужні дернові, торф’яно-болотні грунти. Середній бал – 87.

Площа сільськогосподарських угідь - 45175 га, в тому числі:

  • рілля - 39613 га
  • багаторічні насадження - 537 га
  • сіножаті - 2021 га
  • пасовища - 2984 га
  • перелоги - 20 га

Площа лісів – 6728 га, основні породи – дуб, клен, береза, липа, вільха, осика, сосна.

Площа водного дзеркала річок, озер, ставків – 600 га.

Корисні копалини: нафта, газоконденсат, глина, пісок, торф.

Станом на 01.02.2016 року в районі проживає 16 316 чоловік, з них 8318 - в районному центрі і 8505 - сільського населення.



Історична довідка



Варвинський район Прилуцького округу був утворений у квітні 1923 року з населенням 34 тис. чоловік, в тому числі у Варві – 3326 чоловік та проіснував до 1962 року. З 1962 року по 1964 рік його приєднано до Прилуцького району, а з 1964 по 1966 роки – до Срібнянського району. У грудні 1966 року район з центром в селищі Варва відновлено.

Варва (фортеця Варин) уперше згадується в 1079 році в «Повчанні» Володимира Мономаха, як місце його перемоги над половцями. Згідно розкопок Київської археологічної експедиції під керівництвом професора Рудинського (1927-1930 роки) на території села Журавка Варвинського району знайдено стоянку первісних людей пізнього палеоліту (біля 10 тис. років тому назад) та поселення Черняхівської культури (ІІ-VІ століття н.е. – думка доктора історичних наук І.І.Шовкопляса). На початку ХХ століття вчені-археологи В.Г. Ляскогонський та О.В. Шикун обстежували в Варві залишки городища «Замкова гора» та Курганний могильник часів Київської Русі (ІХ-ХІІ століття). За їх дослідженнями фортеця Варин із городищем «Замкова гора» розташовувалась на високому (10-13 метрів) лівому березі річки Удай, на південно-західній околиці Варви площею 5 га. Назва місцевості походить від назви річки Варвиця (корінь слова «вар», тобто «кипляча вода», за безліччю річкових джерел).

В урочищі Лукомські кучугури біля села Макіївка виявлено поселення епохи бронзи (ІІ тис. до н.е.),а також біля сіл Гнідинці, Озеряни, Березка, Боханів, Кухарка, Хортиця групу курганів (ІІ-І тис. до н.е.).

У визвольній війні українського народу проти польської шляхти 1648-1654 роки брали участь козаки і селяни Варви. Козаки варвинських двох сотень відзначилися хоробрістю під Берестечком.

За роки перших п’ятирічок введені в дію електростанція, маслозавод, черепична майстерня. Перед війною у Варві працювала майстерня МТС, млин, закінчилось будівництво лікарні з терапевтичним, хірургічним і родильним відділеннями.

Відзначилися героїзмом жителі Варви у роки Великої Вітчизняної війни. Під час німецько-фашистської окупації у Варві діяла підпільна організація, а у Варвинському районі – партизанський загін. У лютому 1943 року на повстання проти німецько-фашистських окупантів піднялись майже всі жителі Варвинщини. Тиждень влада в районі була в руках повсталих. Натомість фашисти провели по району арешти та страти, а 19 березня 1943 року гітлерівцями в с. Озеряни було живцем спалено 186 мирних жителів.

На фронтах Великої Вітчизняної війни захищали свою Батьківщину12350 чоловік, 2866 із них за проявлений героїзм відмічені урядовими нагородами.

У 1959 році на території Варвинського району відкрите багате родовище нафти та газу. У 1963 році з метою якісної підготовки нафти і ліквідації втрат попутного газу розпочато будівництво Гнідинцівського нафто стабілізаційного заводу. У 1970 році почалося будівництво газопереробного заводу.



Сьогодення



В районі два промислові підприємства. Головна галузь промисловості – нафто газопереробна. У програмі економічно-соціального розвитку району, найбільша питома вага об’єму промислової продукції припадає на Гнідинцівський газопереробний завод ПАТ «Укрнафта». До складу Гнідинцівського ГПЗ входять 9 цехів, із них: 4основні і 5 допоміжних. До основних цехів відносяться: цех підготовки і стабілізації нафти, переробки газу, компресорний та цех відвантаження. Продукцією заводу є зріджений газ, відбензинений газ і стабільна нафта. Продукція заводу використовується для комунально-побутових потреб, для виробництва різних нафтопродуктів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тозіналі». Основна продукція – заготовки верху взуття. На даному підприємстві створено 140 робочих місць.

В районі працює шість загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів, 5- загальноосвітніх шкіл І-ІІ ступенів, 3- загальноосвітні школи І ступеня та районна гімназія. Загальна кількість учнів – 1512, навчальний процес забезпечують 276 учителів. Діє дитячо-юнацька спортивна школа (242 учні), міжшкільний навчально-виробничий комбінат.

Медична мережа району складається із 16-ти медичних закладів: комунальний лікувально-профілактичний заклад «Варвинська центральна районна лікарня» на 125 ліжок, 2 сільські лікарські амбулаторії – загальної практики сімейної медицини – Журавська та Озерянська; 1 Антонівська медична амбулаторія та 12 фельдшерсько-акушерських пунктів.

На території району діють: районний будинок культури, клуб-кінотеатр, 11 сільських будинків культури, 4 сільських клубів, районний краєзнавчий музей, дитяча музична школа. Центральна бібліотечна система району налічує 17 бібліотек, 209 тис. книг, в них працює 28 працівників.

У районі 8 народних аматорських колективів, 1 зразковий аматорський колектив. Заклади культури надають широкий спектр платних послуг населенню.

В районі функціонує 13 сільгосппідприємств та 10 фермерських господарств. Базовим сільськогосподарським підприємством не тільки району, а й області є сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова».

В СТОВ «Дружба-Нова» успішно впроваджується технологія «No-Till», працює система GPS – моніторингу транспортних засобів, що дає можливість в реальному часі контролювати сільськогосподарську техніку.

В сільському господарстві відмовилися від плугів і використовується безвідвальна технологія обробітку землі.

У рослинництві робота спрямовується на збереження, відтворення і раціональне використання ґрунтів, удосконалення структури посівних площ та насінництва, широкого впровадження енергозберігаючих технологій обробітку ґрунту. Застосування вказаних технологій дало змогу товаровиробникам значно скоротити витрати на паливо-енергетичних ресурсах.

Працює 4 сушильних комплекси потужністю понад 780 тонн зерна за добу.

Всього господарствами району укладено 6705 договорів оренди землі. Середній розмір орендної плати, відповідно до договорів оренди, становить 4,3% від грошової вартості орендованих земельних часток (паїв).



Нам є чим пишатися



У Варві народився і провів дитячі роки відомий український та російський філолог-славініст, історик, етнограф та перекладач, професор кафедри історії та літератури слов’янських народів Московського університету Осип Максимович Бодянський (1808-1877 р.) літературний псевдонім М. Бода-Варвинець. Одна з вулиць селища носить його ім’я. Уродженцем районного центру був відомий український композитор Яків Іванович Завгородній, автор більше 300 пісень, в тому числі на слова Т. Шевченка «Тече вода в синє море», «Гомоніла Україна», «Закувала зозуленька». Уродженцем села Журавка був відомий математик, член-кореспондент Петербурзької академії наук, професор Варшавського університету Георгій Феодосійович Вороний (1868-1908 р.), автор досліджень із теорії алгебраїчних чисел. На його могилі в с. Журавка в 1970 році встановлено пам’ятник, середня школа носить його ім’я. На Варвинщині розпочали своє життя видатні земляки: доктор ветеринарних наук, професор Харківського ветеринарного інституту Г.С. Крок, доктор фізико-математичних наук, професор Запорізького педагогічного інституту Ф.Д.Мірошниченко, заслужений артист Узбекистану І.В.Кононенко, літературознавець і.В.Зуб.

У Варвинському районі народилися:

  • Герої Радянського Союзу: І.Я.Кондратець (смтВарва), Я.П.Пилипенко (смтВарва), І.А.Васюк (с. Мармизівка), А.В.Тканко (с. Макіївка).
  • повний кавалер орденів Слави - С.О.Редька (смт Варва).
  • Герої Соціалістичної праці: Г.І. Федорчатенко (с.Журавка), У.С. Андрієнко (с. Антонівка), М.К. Волик (с. Антонівка), Г.Ф. Візир (с. Антонівка), В.Є. Євтушенко (с. Антонівка), Т.А. Волик (с.Антонівка), О.Н.Даценко (с. Остапівка), П.Я. В’юницький (с. Калиновиця).
  • повний кавалер Трудового Червоного Прапора – Чижик В.І. (с. Кухарка).
  • Генерал-лейтенанти: М.Г. Завалій, А.А. Холод, В.М. Породько..
  • Генерал майори: І.Г. Зуб.
  • учасник Олімпійських Ігор 1960 року в Римі, чемпіон Токійської олімпіади (1964 рік), переможець чемпіонату Європи на каное-двійці – Андрій Іванович Хіміч (с.Макіївка).

Назад



18 Вересня 2017 11:41